ЗНО з іноземних мов. Демонстраційні тести 2018 року

Український центр оцінювання якості освіти опублікував демонстраційні варіанти тестів зовнішнього оцінювання з іноземних мов, що аналогічні тим, які будуть запропоновані учасникам тестування у 2018 році. Зокрема, центром опубліковані демонстраційні тести з англійської, німецької, французької та іспанської мов.Публікація демонстраційних тестів має сприяти підготовці учасників до зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов, а також ознайомити їх із структурою тесту. Також випускники, які мають намір складати тести з іноземних мов, можуть прослухати фрагменти текстів частини «Аудіювання», що буде введена до складу тестів у 2018 році.
За даними osvita.ua

Реєстрація на пробне ЗНО стартує 9 січня

Реєстрація учасників пробного зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 09 і триватиме до 31 січня 2018 року. Про це йдеться у наказі Українського центру оцінювання якості освіти.Як і в попередні роки, пробне ЗНО проводитиметься з метою ознайомлення всіх бажаючих із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу учасників до пункту тестування та робочого місця:

Участь у пробному ЗНО є однією зі складових підготовки до тестування. Завдання, що створюються у формі предметних тестів, відповідатимуть програмам зовнішнього оцінювання, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт, а процедура проведення є наближеною до процедури проведення основного ЗНО.

Зареєструватись для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Кожен зареєстрований учасник зможе взяти участь у пробному ЗНО з української мови та літератури (24 березня), а також у одному із запропонованих предметів за вибором (31 березня): історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької або французької мов.

Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною. Вартість одного тестування для одного учасника кожний регіональний центр оцінювання якості освіти визначатиме окремо. Цю інформацію буде розміщено на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

Результати пробного зовнішнього незалежного оцінювання не зараховуються як оцінки за державну підсумкову атестацію та не використовуються для участі в конкурсному відборі під час вступу до вищих навчальних закладів

за даними osvita.ua

Розпочато реєстрацію учасників конкурсу «Учитель року»

1 жовтня розпочалась реєстрація учасників всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2018». Цього року конкурс проводиться у чотирьох номінаціях: «Українська мова та література», «Німецька мова», «Фізика» та «Фізична культура». Учасниками змагань можуть стати вчителі шкіл, які мають стаж педагогічної роботи не менше ніж 5 років. Реєстрація для участі у конкурсі триватиме до 22 жовтня.

Новий закон «Про освіту» набрав чинності

Новий закон «Про освіту», що був ухвалений парламентом і 25 вересня підписаний президентом, набрав чинності у четвер 28 вересня. Текст документа опублікований на сайті парламенту та газетою «Голос України». Реформа шкільної освіти безпосередньо стосується інтересів декількох мільйонів осіб, серед яких учителі, школярі та їхні батьки. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, освіта залишається чи не єдиною сферою в Україні, що застрягла у радянському минулому з його методами формування особистості, фабричним принципом «всі мають бути однаковими» та знаннєвим підходом – коли на дітей висипають тонну інформації, змушують її завчити, але не пояснюють, як цим користуватись та навіщо воно потрібно. Автори ухваленого закону наголошують, що документ створює можливості для розвитку компетентнісного навчання. Зокрема, у законі закладено ключові компетентності й наскрізні вміння, якими має володіти учень після закінчення школи. Серед них вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість, інноваційність, економічна компетентність тощо. У новий закон закладена нова система мотивації та підвищення кваліфікації вчителів. Зокрема, документ передбачає систему добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів. Планується, що це буде перевірка педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватись з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання. Вчителі, які успішно пройдуть сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні. Також будуть розширені способи підвищення кваліфікації для педагогів. Закон надає можливість учителям обирати місце та форми підвищення кваліфікації, яку можна буде отримати на тренінгах, у профільних установах та інших навчальних закладах. Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. Вчитель має сам визначити коли та де проходити підвищення кваліфікації. Закон повністю ліквідує атестацію шкіл. Також ліквідуються інспекції в районних управліннях освіти. Передбачається, що консультаційні послуги, для тих хто їх потребуватиме, надаватимуть методичні кабінети. Натомість забезпечення якості освіти буде здійснювати Державна служба якості освіти. При цьому автори нового закону зазначають, що головною метою діяльності служби якості будуть не санкції, а рекомендації. Законом передбачене створення реальної автономії школи, іншої системи управління та фінансова прозорість. Згідно з документом, директори обиратимуться за конкурсом. Закон передбачає, що директори зможуть самі призначати своїх заступників і педагогічний склад. За даними osvita.ua

До 100-річчя з дня народження Василя Сухомлинського

Ілюстрації до художніх мініатюр гуманістичного спрямування В.Сухомлинського

Оприлюднено нові програми для 5-9 класів

Міністерство освіти затвердило оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Загалом, зміни стосуватимуться 40 навчальних програм базової школи.
В освітньому відомстві зазначають, що робота з оновлення програм здійснювалась за принципом «від предметоцентризму до дитиноцентризму».
«По-перше, необхідно змістити акценти у меті навчання. Кожна програма містить власну мету і завдання. Варто мати єдину мету базової освіти, а в навчальній програмі опис механізму її досягнення засобами відповідного предмета. У такому разі головним стає учень, який навчається, а не предмет, якому навчають», - зазначають розробники програм.
Передбачається, що оновлення програм 5-9 класів сприятиме формуванню ключових компетентностей школярів, таких як: спілкування державною та іноземними мовами, математичної компетентності, основних компетентностей у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрової компетентності, умінню вчитися впродовж життя, ініціативності і підприємливості, соціальної та громадянської компетентності тощо.
Автори змін зазначають, що кожен навчальний предмет має формувати не лише суто предметну компетентність, а й вносити свій вклад у формування ключових.
Наскрізні змістовні лінії оновлених програм, за визначенням їх розробників, мають відбивати провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів.
«Оновлені навчальні програми відповідають на виклики сьогодення, зрівноважують знаннєвий і компетентнісний компоненти змісту освіти, є інструментом для запровадження інноваційних методик навчання, є функціональним документом для учнів, батьків і вчителів у пошуку відповіді на запитання «Для чого це потрібно вивчати?», - йдеться у презентаційних матеріалах Міністерства освіти.
Також представниками робочих груп надані роз'яснення ключових змін оновлених програм для учнів 5-9 класів.
За даними osvita.ua

МОН визначило структуру 2017/18 навчального року

Міністерством освіти і науки визначено структуру 2017/18 навчального року та надані роз'яснення щодо розробки навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на наступний навчальний рік. Відповідний лист підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Документом, зокрема, визначено строки проведення канікул та варіанти припинення навчального процесу, методологію розробки робочих навчальних планів та інші особливості проведення наступного навчального року в українських школах.
У Міносвіти зазначають, що навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має розпочатись у День знань - 1 вересня і закінчитись не пізніше 1 липня 2018 року.
Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин  - карантин, температурний режим тощо.
У випадку встановлення школою 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах допускатись не буде, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.
Перелік предметів для державної підсумкової атестації учнів 4, 9 та 11 класів, а також форму та терміни її проведення у 2018 році буде затверджено МОН додатково.
У відомстві повідомляють, що школи спільно з органами місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації або зовнішнього незалежного оцінювання, а також визначати дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту. При цьому, менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із заробітної плати.
Варіанти щорічних Типових навчальних планів школи обиратимуть самостійно залежно від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Лист МОН про структуру 2017/18 навчального року також містить рекомендації щодо особливостей розроблення робочих навчальних планів, розподілу навчального часу для учнів для початкової, основної та старшої школи, гранично допустимого навантаження на одного учня, поділу класів на групи при вивченні окремих предметів тощо.
За даними osvita.ua

Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти

4 грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів представили Політичну пропозицію «Нова українська школа». Цей документ — стратегія реформування середньої освіти до 2029 року. Національна Рада реформ підтримала концепцію «Нової української школи» та рекомендувала парламенту прискорити розгляд у другому читанні закону «Про освіту».

Дитина — індивідуальність

Нова школа буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти, враховувати індивідуальні здібності дитини.

В інтерв’ю Громадському міністр освіти та науки України Лілія Гриневич розповіла:

«Ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи компетентностей» (поінформованість, обізнаність. Сompetentia — у перекладі з латинської означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід, — ред.)

Батьки – партнери

Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини.

За основу концепції беруть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу.

Учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, обирати підручники, методи, стратегії, засоби навчання. Серед методів навчання застосовуватимуть ігри, соціальні, дослідницькі проекти, експерименти, групові завдання.

Концепція «Нової української школи» передбачає рівноправну співпраця між учителем, учнем і батьками

Умотивований вчитель

За словами міністра освіти, вчителям дадуть можливість вибору інституцій для підвищення кваліфікації.

«В концепції нової української школи має бути і новий вчитель. Тепер вони матимуть можливість піти в іншу організацію, яка пропонує тренінг про інклюзивну освіту, чи сучасні методики викладання, а не тільки в інститут післядипломної освіти», — каже Лілія Гриневич.

Міністр зауважила, що до 2018 — 2019 навчального року треба перепідготувати 25 тис. вчителів по всій Україні.

У свою чергу експерт аналітичного центру Cedos Ірина Когут пояснює:

«Закон «Про освіту» у другому читанні гарантує вчителям вибір курсів підвищення кваліфікації. Проте зараз в Україні відсутні такі установи, де можна таку послугу отримати. І не зрозуміло, яким чином буде фінансуватися цей процес, хто буде акредитувати подібні курси чи заклади».

На думку експерта, питання навіть не в тому, як перепідготувати вчителів, а чи готові вони до принципів партнерства у педагогіці, до співпраці із батьками, громадою та учнями.

«Ми маємо дуже тривалий в часі негативний відбір в професію: через низькі зарплати та низькій соціальний статус, непрестижність професії, неякісну педагогічну освіту. Одна з сутнісних проблем українських педагогів — їхня вузька спрямованість. Вчителю української мови та літератури важко перекваліфікуватися у вчителя навіть зарубіжної літератури. Сучасні підходи до освіти передбачають міжпредметні зв'язки», — зазначає Ірина Когут.

Навчання збільшиться до 12 років

Шкільна освіта матиме 3 рівні: початкові класи — з 1 по 4, базова середня школа — 5-9 клас та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти — 10-12 клас.

Такий термін навчання пояснюється тим, що в усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти становить від 12 до 14 років. Саме за цей час дитина зможе засвоїти усі необхідні знання та визначитися щодо майбутньої професії.

Тим не менш в Міносвіти кажуть, трирічна старша профільна школа може бути запроваджена тільки тоді, коли буде в країні відповідна мережа закладів та кошти на 12 років навчання.

Нова школа має намір стати «школою компетентностей», яка буде враховувати індивідуальні здібності кожної дитини

Автономія школи

Школи зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів.

Керівника школи обиратимуть на конкурсних засадах терміном до п'яти років. Він зможе обіймати посаду не більше як два терміни поспіль.

Справедливе фінансування

Проект Закону «Про освіту» запроваджує рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти усіх форм власності. Законопроектом передбачено повну прозорість фінансування закладів освіти. Зокрема школи будуть зобов’язані оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та з інших джерел.

«Гроші ходять за дитиною»

Цей принцип фінансування створено для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту разом з іншими дітьми у пристосованих для цього школах.

Наразі Міносвіти та Міністерство соціальної політики планують вирахувати, про яку суму на дитину йдеться, враховуючи її потреби.

Тим не менше, Ірина Когут каже про те, що у стратегії розвитку нової школи не вистачає чітких кроків: «Не зовсім зрозуміло, яким чином запропоноване фінансування «гроші за дитиною» буде реалізоване, як це допоможе покращити доступ до освіти чи її якість. Зараз зрозуміло тільки те, що гроші у вигляді цільових грантів будуть спрямовуватися в школи, де навчаються діти з особливими потребами, та те, що гроші йтимуть у приватні заклади. При чому, я думаю, у приватних навчальних закладах вчаться діти, які особливо цього не потребують».

Держслужбовці також розповідають про створення інклюзивних класів, аби дитина не жила в інтернатному закладі і лишалася у сім'ї

 «Так» — інклюзивній освіті

Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.

Як повідомила громадському міністр освіти Лілія Гриневич, вперше цього року запроваджена субвенція на інклюзивну освіту, і уже всі області отримали кошти на дітей, які навчають в цих класах.

«У нас збільшилася за минулий рік кількість учнів в інклюзивних класах на 50%. Ще багато роботи, аби подолати навіть архітектурні бар'єри, бо є приклади, коли діти на візках не можуть потрапити до будівлі», — каже Лілія Гриневич.

Нова школа — менше інтернатів

Взаємозв’язок між поступовим ліквідуванням інтернатів та концепцією нової школи пояснив Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба: «Зараз система нараховує 751 інтернатних закладів, де навчаються і виховуються 106 тисяч дітей. З 7 мільярдів гривень, які виділялися у 2016 році на цю систему, тільки один мільярд йшов безпосередньо на дитину, а це 27 гривень на добу, з яких 1 гривня на лікування, 3 гривні на одяг і 24 – на харчування. Необхідно створювати інклюзивні класи, аби дитина не жила в інтернатному закладі і лишалася у сім'ї. За цією стратегією ми маємо завдання кожного року збільшувати кількість дітей в інклюзії як мінімум на 30%».

За матеріалами видання hromadske.ua

Усе про моніторинг знань учнів початкової школи - 2017

У травні 2017 року відбудеться апробація завдань для моніторингу початкової освіти. Український центр оцінювання якості освіти пропонує ознайомитись з найбільш актуальними питаннями щодо проведення моніторингу знань учнів початкової школи.

Хто прийматиме участь у моніторингу і хто його проводитиме?

Навесні 2018 року Український центр оцінювання якості освіти проведе моніторингове дослідження читацької та математичної компетентностей четвертокласників. Дослідження не буде загальнообов’язковим. У ньому зможуть узяти участь лише ті навчальні заклади, що потраплять до репрезентативної вибірки. Вибірка формуватиметься таким чином, що результати моніторингу відображатимуть стан навчальних досягнень випускників початкової школи всієї країни. Очікується, що учасниками дослідження стане близько 6 000 учнів різних типів загальноосвітніх закладів, розташованих у міській і сільській місцевостях.

З 3 по 19 травня 2017 року пройде перший етап апробації завдань. Усього для апробації відібрано 44 загальноосвітні навчальні заклади в 9 регіонах України. Другий етап апробації заплановано на жовтень 2017 року.

За результатами апробації буде укладено тестові зошити для моніторингового дослідження 2018 року.

З якою метою проводиться дослідження?

Моніторинг дасть змогу зафіксувати стан навчальних досягнень випускників початкової школи напередодні впровадження нового стандарту для початкової школи, а також відслідковувати зміни, що відбуватимуться в результаті запровадження нового стандарту та нових підходів до навчання, починаючи з 2018 року. Передбачено, що аналогічні моніторингові дослідження пройдуть у 2018, 2020, 2022 та 2024 роках – це допоможе оцінити перебіг освітньої реформи і, за потреби,  скоригувати її.

Оцінювання окремих загальноосвітніх навчальних закладів, які візьмуть участь в апробації, а також в основному етапі моніторингового дослідження 2018 року, не проводитимуть. Методологія дає можливість зробити лише загальну оцінку початкової освіти України, визначити ключові проблеми та надати пропозиції для ухвалення управлінських рішень.

Результати апробації не будуть використані для оцінювання рівня навчальних досягнень учасників і не будуть оприлюднені. Анкети дослідження також будуть апробовані. Це дасть змогу визначити ступінь розуміння учнями змісту запитань анкети та особливостей роботи з нею.

За матеріалами Українського центру оцінювання якості освіти

МОН реформує психологічну службу системи освіти

Інституту модернізації змісту освіти разом із  структурними підрозділами Міносвіти, а також місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти доручено розробити та провести громадське обговорення нової редакції Положення про психологічну службу системи освіти України. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Згідно з документом, робота з розробки та громадського обговорення нового Положення має бути завершена не пізніше 1 червня.
До 1 липня цього року Інститут модернізації змісту освіти має розробити План заходів щодо підвищення ефективності діяльності та удосконалення науково-методичного забезпечення психологічної служби системи освіти на 2017-2020 роки.
До 1 серпня планується внести зміни до штатних нормативів навчальних закладів в частині доповнення штатів навчальних закладів посадами практичних психологів та соціальних педагогів.
Також буде розроблена система показників розвитку психологічної служби системи освіти та здійснено збір, опрацювання та аналіз статистичних показників в розрізі типів навчальних закладів та регіонів на початок 2017/18 навчального року.

За даними osvita.ua

Проведення ДПА в основній школі у 2017 році (9 клас)

Державна підсумкова атестація (ДПА) у основній школі в 2016/2017 навчальному році проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти та листа МОН Про проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах, у 2016/2017 навчальному році.

Строки проведення державної підсумкової атестації в основній школі (9 клас) визначаються педагогічною радою і затверджуються відповідним наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.

Атестація проводиться за місцем навчання у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.

У 9-х класах державна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів:

• 1) українська мова;
• 2) математика;
• 3) предмет за вибором педагогічної ради навчального закладу з одного з зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (залежно від навчального закладу), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. Рішення педагогічної ради щодо вибору третього предмета для проходження ДПА затверджується наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для проходження державної підсумкової атестації можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».

Виставлення оцінок за ДПА

Бали за ДПА виставляються в класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна". Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).

За даними osvita.ua